Директор

Шляхова Зоя Володимирівна

Анонс подій
Подій не заплановано
Дистанційне навчання
Інформація для випускників
PISA
Вакансії
Пошук
Поточна діяльність | Інноваційна діяльність
Інноваційна діяльність

Інноваційна діяльність

Завершився фундаментально-психологічний експеримент регіонального рівня проведення, який тривав 13 років – із 01.09.1998 по 01.09.2011 року. Наукове керівництво здійснювали спочатку державна академія керівних кадрів освіти МОН України, а потім Інститут експериментальних систем освіти ТНЕУ, що в 2007 році перейменований в НДІ методології та економіки вищої освіти. Він здійснювався за науково-дослідною програмою «Школа демократії», основним предметом якого біло впровадження інноваційної освітньої модулі модульно-розвивального навчання А.В.Фурмана.

У вересні 2011 року був отриманий висновок наукового керівника, А.В. Фурмана, про фундаментальний соціально-психологічний експеримент з упровадження педагогічним колективом Куп’янської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №11 інноваційної системи модульно-розвивального навчання за науково-дослідною програмою «Школа демократії».

Зважаючи на результативність та успішність проведеного вищеназваним педагогічним колективом упродовж останніх тринадцяти років експерименту з упровадження інноваційної системи модульно-розвивального навчання загальноосвітній навчальний заклад переведено в режим науково забезпеченої та професійно здійснюваної інноваційної освітньої діяльності.

З 2011 року школа працює закладу в режимі науково забезпеченої та професійно здійснюваної інноваційної освітньої діяльності.

З 2014 року школа працює над створенням освітньої моделі «Школа толерантності» на базі Куп’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Куп’янської міської ради Харківської області.

Методологічна Концепція науково-дослідницької програми «Школа толерантності» створена під керівництвом доктора психологічних наук, професора, академіка АН вищої школи України, завідувача кафедри психології та соціальної роботи Національного економічного університету Анатолія Васильовича Фурмана (м. Тернопіль). Мета «Школи толерантності»: формування толерантного довкілля у загальноосвітньому просторі школи, у тому числі втілення у повсякденні соціальних норм толерантності, взаємодії між учасниками освітнього процесу на основі поваги, людської гідності та прийняття інших як партнерів у навчанні; обстоювання терпимих взаємостосунків між педагогами і вихованцями та підтримка особистості у її зусиллях і діях на шляху до соціальної та індивідуальної самоактуалізації.

Досвід роботи школи із започаткування та поетапного впровадження системи модульно-розвивального навчання базується на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу та дає змогу позитивно розвивати їхню інтелектуальну, соціальну, ціннісно-смислову та духовну сфери, сприяє їх соціальному самоствердженню й культурному само творенню.

Головною фігурою впровадження інноваційних освітніх і педагогічних технологій завжди є вчитель. Сучасному вчителю не достатньо глибоко і добре знати свій предмет та володіти відповідними прийомами й методами інформаційної взаємодії з учнями. Потрібно, причому не на емпіричному рівні, а на системно-науковому, міждисциплінарному, ґрунтовно знати внутрішній світ учня і як суб’єкта повсякденної поведінки, і як особистості освітньої діяльності, і як самобутньої, завжди у певному напрямку чи аспекті, здібної індивідуальності. Лише тоді педагогічна взаємодія вчителя і учня може досягнути психодидактичних канонів розвивального, полі діалогічного, ефективного впливу.

Модульно-розвивальне навчання передусім вимагає змінити вчителя, а тому озброює його глибокими психологічними знаннями, зорієнтовує освітню діяльність на особистість учня, щонайперше на його рефлексійну, соціальну, духовну сфери розвитку. Тим самим воно перетворює вчителя із транслятора наукових знань на освітянина як носія соціально-культурного досвіду, етносу, нації, людства.

Перший компонент проблемно-модульної програми – граф-схеми навчальних курсів, що створені вчителями для спільної освітньої діяльності з учнями як альтернатива календарно-тематичним планам.

Розроблені та адаптовані вчителями-дослідниками граф-схеми поєднують надбання науково та досвідно зорієнтованого навчання і найголовніше – збагачують потребо-мотиваційну сферу дітей і юні, відповідаючи на їхні численні запитання «Що?», «Коли?» і «Як?». Це повною мірою реалізує основоположні вимоги принципу модульності, коли учень добре усвідомлює близькі, віддалені, далекі і фінішні перспективи власної освітньої діяльності. Відтак указані граф-схеми вирішують завдання інноваційного планування конкретної освітньої діяльності вчителя і учнів, забезпечуючи однакове розуміння нами як ситуативних, так і далекосяжних перспектив багатопредметного навчання.

Винятково важливу роль у новій шкільній системі відіграють розвивальні міні-підручники, які є основним інструментом (засобом) свідомої освітньої діяльності учня. Вони, орієнтуючись на державний стандарт, у мінімізованому вигляді подають цілісний змістовий модуль як взаємодоповнення знань, умінь, норм, цінностей і смислів урізних способах кодування інформації. Відтак модульно-розвивальний підручник розвиває щонайперше мотиваційно-смислову та психодуховну сфери особистості, що й становить його основну перевагу над традиційним.

Вчителями опрацьовані принципи проектування таких підручників і практично і практично створені представниками кожної кафедри їх набори, що охоплюють усі етапи цілісного модульно-розвивального циклу – від настаново - мотиваційного до спонтанно-креативного.

Цікавою є ідея освітньої програми самореалізації особистості учня, що також створюється педагогічним колективом в контексті впровадження названої освітньої моделі. Її суть полягає у наданні кожному школяреві можливості самодостатньо обрати і виконати набір цікавих задач і вправ, що виходять за межі освітнього стандарту і мають непересічне значення для сучасної культури, розвитку цивілізації. Існують три різних таких програм:

  • самоповаги - для учнів з низьким інтелектуальним потенціалом,
  • самоствердження – із середнім,
  • самореалізації – із високим.

Саме у процесі над програмою самореалізації учень пізнає не тільки суть явищ і понять, а й свої індивідуальні здібності, намагається зрозуміти, ким він є і може стати. І хоча вона не є обов’язковим компонентом програмно - методичного забезпечення,все ж левова частка школярів обирають її відповідно до своїх нахилів, зацікавленості, бажань, ціннісних орієнтацій.

Загалом у досвіді новаторської творчості педагогічного колективу Куп’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 програми самореалізації забезпечували вирішення таких завдань:

1. саморозкриття обдарованих дітей;

2. задоволення потреб учнів у нових фундаментальних знаннях;

3. комунікативна адаптація обдарованих дітей і юні;

4. допомога учням у самовираженні – особистісному і суто-соціальному;

5. само презентація у ділових і неформальних взаєминах з навколишніми.

Результатом тривалих психолого-педагогічних нововведень у зазначеній школі є виступи вчителів на семінарах і конференціях, публікації у періодичних виданнях.

 Модульно-розвивальна система навчання сприяє:

- фізичному, інтелектуальному і духовному саморозкриттю, повноцінному саморозвитку і самореалізації вчителя й учня;

- створенню найсучаснішого, адекватного, соціально культурного контексту школи;

- оптимальному розвивальному впливу модульного способу організації навчально-виховного процесу на індивідуальність учня і вчителя;

- повноцінній реалізації природних нахилів, здібностей, інтересів учня і вчителя.

На базі школи проводяться міські семінари для вчителів – предметників, заступників директорів з навчально-виховної роботи.

Здійснюється моніторинг інноваційної діяльності, що дає можливість спостерігати за результатами діяльності, приймати ефективні управлінські рішення й прогнозувати ситуацію на наступний рік.

Моніторинг інноваційної діяльності передбачає:

І. Експертизу якості програмно-методичного забезпечення,центральною ланкою якого є науково-методична експертиза якості граф-схем навчальних курсів.

Інструментарієм експертизи з'явилась таблиця-анкета науково-методичної експертизи авторських граф-схем. За допомогою п'ятибальної шкали оцінювання була визначена повнота критеріального забезпечення основних принципів проектування граф-схем.

За період інноваційної діяльності відсоток приросту рівня якості граф-схем складає 18,5 відсотків.

ІІ. Ефективність модульних занять за універсальною тест-картою.

Одним із важелів, який впливає на ефективність навчально-виховного процесу є моніторинг результативності модульних занять за універсальною тест-картою А.В. Фурмана

Показники ментального досвіду учнів та результати ефективності модульних занять дають змогу чітко диференціювати визначальні для міжсуб’єктивної взаємодії соціально-психологічні характеристики вчителя і учнів, а відтак установлювати ступінь реалізації кожною стороною розвивального потенціалу шкільного навчання.

ІІІ. Велика увага приділяється якості знань учнів, які працюють за модульно-розвивальною системою навчання.

Середній показник результатів навчальних досягнень учнів, які працюють за МРСН останні три роки має таку тенденцію:  середній показник результатів навчальних досягнень модульних класів у 2014/2015 навчальному році – 33%, у 2015/2016 навчальному році – 31,7 %, у 2016/2017 навчального року ‒ 30,3%, що на 1,4 % нижче показника минулого року.

 Здійснюється моніторинг участі учнів у Всеукраїнській олімпіаді з базових дисциплін.

ІV.Вчителі школи опрацьовують психодидактичну експертизу розвивального міні підручника.

 За результатами моніторингу адміністрація школи визначає ефективність інноваційних педагогічних технологій навчально-виховного процесу для прийняття ефективних управлінських рішень з метою підвищення якості освіти.

 В 2017/2018 навчальному році вчитель початкових класів Малєванчик Тетяна Костянтинівна у 2-Б класі  та вчитель початкових класів Остроушко Юлія Вікторівна у 4-Б класі продовжують роботу за методикою Ельконіна-Давидова (розвивальне навчання).

Дата публікації: 21:38 02.02.2017